Бібліотека — спроба зібрати докупи все написане людиною. Перші зусилля у цьому напрямі було зроблено задовго до народження Христа.
Вчені, які проводили розкопки Ура, міста патріарха Авраама, відкрили глиняні дощечки з написами. Вони відносяться до 800 р. до н. та можуть вважатися першою бібліотекою.
У 600 р. до н. у жителів Месопотамії були добре організовані бібліотеки у храмах та палацах. "Книгами" в них були глиняні дощечки. Тисячі таких табличок були зібрані за темами у храмах та палацах. Ці збори були першими справжніми бібліотеками.
У єгиптян теж були бібліотеки. Вони створювалися у храмах, про них дбали жерці. Книги мали форму рулонів, виготовлених з папірусу. Але найвідоміша бібліотека стародавніх часів була зібрана в Олександрії, Єгипті. Вона була утворена у 300 р. до н.е. Це були перші спроби зібрати всю грецьку літературу. Вона містила принаймні 700 000 папірусних сувоїв, які були занесені до каталогу та повністю систематизовані – зовсім як у сучасних бібліотеках.
Римляни спочатку не цікавились бібліотеками. Але греки надихнули їх, і вони створили систему громадських бібліотек. Багаті громадяни Риму заснували бібліотеки для народу та збирали великі колекції для себе.
Багато з цих ранніх римських бібліотек розташовувалися у місцях проведення форумів та у громадських лазнях. У IV столітті у Римі існувало 28 громадських бібліотек. Більшість із них зруйнувалися при пожежах, грабежах, від вогкості або були знищені, коли Римська імперія зазнала нападу варварів із Півночі.
Громадські бібліотеки у сучасному варіанті виникли ХІХ столітті в Англії. Рішенням англійського парламенту 1850 року було дозволено відкриття громадських бібліотек. Сьогодні ми, звісно, розглядаємо публічні бібліотеки як основу цивілізації.