Чи знаєте ви, що деякі виявлені єгипетські мумії більш ніж 4000-річної давнини були прикрашені перуками? Очевидно, для єгиптян перуки були звичні. У Стародавній Греції їх носили і чоловіки, і жінки. Вважається, що перуки увійшли у вжиток у Персії і потім поширилися в Малій Азії.
У Стародавній Греції перуки використовувалися і в театрі, щоб у різних масок, комічних і трагічних, було волосся, що підходить цьому персонажу.
У Римі перуки увійшли у вжиток на зорі Імперії. Римські модниці любили носити фальшиве волосся, і найбільшою популярністю користувалося золоте волосся, привезене з Німеччини. Жінки мали перуки різних кольорів, що поєднувалися з їхніми вбраннями, і кажуть, що дружина імператора Марка Аврелія мала кілька сотень перуків!
У XVI столітті перуки просто маскувались під природне волосся. Але за сотню років перуки стали важливою самостійною частиною костюма.
Законодавцем, як завжди, виступила Франція. У 1624 році Людовік XIII, який був лисим, надів перуку, і всі, природно, наслідували його приклад.
З Франції ця мода поширилася у Європі. В Англії Чарлз II носив напудрену коротку перуку, і це стало популярним. Під час правління королеви Ганни носилися перуки, які покривали спину та плечі та спускалися на груди.
Пізніше певні типи перуків носили представники деяких професій, і з часом, коли перуки вийшли з моди, ці люди залишилися єдиними, хто їх носив. Поступово, однак, від цього звичаю відмовилися лікарі, солдати та священики. Перуки носяться як частина офіційного костюма тільки в Англії, та й то спікером палати громад, вищими чиновниками Парламенту, лордом-канцлером, а також суддями та адвокатами.