У давнину люди не розуміли суті хвороб та їх причини. Тому вони часто обходилися дуже жорстоко з тими, хто хворів на певні захворювання. Епілептики в середні віки вважалися божевільними або зачарованими. А чи знаєте ви, що багато великих людей і багато геній були епілептиками? Серед них можна назвати герцога Веллінгтона, Ріхарда Вагнера, Вінсента ван Гога та Луї-Гектора Берліоза.
Епілепсія – це хвороба нервової системи. Епілептики схильні до раптових нападів, під час яких у них спостерігаються спазми, які називаються конвульсіями, і після них вони можуть знепритомніти або впасти в коматозний стан.
Медики поки що не можуть пояснити, що відбувається під час хвороби та що викликає конвульсії. Складається враження, що нормальні функції мозку порушуються на деякий час. Тканина мозку у таких людей дуже чутлива до хімічних змін, і коли виявляються такі зміни, мозок посилає сигнали, які викликають конвульсії.
У людини, схильної до епілепсії, спостерігаються такі реакції, тоді як у інших людей можуть відбуватися такі ж хімічні зміни, які, однак, не призводить до конвульсій. Є ймовірність того, що ця хвороба передається у спадок.
Епілептичний напад може статися внаслідок пошкодження голови, високої температури, пухлин або шрамів у речовині мозку, порушення кровопостачання і так далі. Результатом ушкодження мозку може бути епілепсія.
Епілепсія, однак, не має відношення до розумового розвитку. Людина, яка страждає на епілепсію, повинна вважатися нормальною особистістю, а не інвалідом або якимось знедоленим. Епілептики можуть вести нормальне життя - ходити до школи, працювати, створювати сім'ї, виховувати дітей.
Медицина розробила препарати, що дозволяють запобігати нападам та контролювати їх, коли вони відбуваються. Ці ліки зазвичай даються людям протягом багатьох років, а то й усього життя, тому вони можуть вести нормальне, щасливе життя.