Наше почуття смаку – це джерело величезної насолоди. Воно уможливлює отримання задоволення від їжі. Але це почуття дано не лише для приємного відчуття, але й захисту. Воно часто оберігає нас від їжі, яка може бути небезпечною для нашого організму.
Що таке почуття смаку? Це можливість відчувати зіткнення молекул. Ці частинки, що рухаються, дратують смаковий нерв, і ми отримуємо сигнал, який сприймається як той чи інший смак. Тільки рідкі речовини, в яких молекули рухаються більш-менш вільно, можуть викликати у нас смакові відчуття. Шматок скла, наприклад, не має нам смаку. Все, що змушує молекули рухатися швидше, посилює смак. Ось чому гаряче викликає більш інтенсивні смакові відчуття ніж холодне.
Чутливі до смаку нерви чимось нагадують нирки. Вони й мають здатність викликати відчуття, яке ми називаємо смаком.
Ці ниркоподібні органи розташовані у людини та розвинених тварин мовою. А ось їх кількість у кожного виду дуже відрізняється. До речі, людина досить середній дегустатор. Має лише 3 тисячі смакових бруньок. У кита, який ковтає безліч риб, навіть не прожовуючи, їх всього кілька або взагалі немає.
Свиня, хоч як це дивно, більш смакочутлива, ніж людина: вона має 5500 смакових органів. У корови їх 35 000, а в антилопи понад 50 000! Так що тварини не тільки мають почуття смаку, але багато з них набагато кращі дегустатори, ніж людина.
Морські тварини часто вкриті смаковими бруньками зовні. Риби, наприклад, відчувають смак усією поверхнею тіла. А ось такі створіння, як мухи та метелики, можуть «дегустувати» своїми лапками.
Змії та ящірки використовують для цієї мети мову, але не зовсім так, як ми. Вони ніби вистрілюють кінчиком язика, який уловлює дрібні частинки їжі. Ці частинки доставляються за допомогою язика до спеціального органу у верхній частині рота, який куштує їжу на смак та запах.