👉 Так, у риби є серце!
💓 Усі риби, як і всі хребетні тварини, мають серце — орган, що перекачує кров по тілу.
Проте воно суттєво відрізняється від серця ссавців, зокрема — має іншу будову й функціонування.
Риб’яче серце — це унікальний механізм, який дозволяє виживати у водному середовищі, часто — при низькому вмісті кисню.
Серце риби зазвичай складається з чотирьох основних частин, які послідовно перекачують кров:
Синус венозус – камера, що приймає венозну (бідну на кисень) кров з тіла
Передсердя – перекачує кров до наступної камери
Шлуночок – потужна м’язова камера, яка проштовхує кров далі
Бульбус артеріозус (у кісткових риб) або конус артеріозус (у хрящових риб) – вирівнює тиск крові перед надходженням у зябра
📌 Усі ці частини розташовані послідовно в один ряд, на відміну від ссавців, у яких серце розділене на ліву й праву частину.
Система кровообігу в риб — одноколове. Це означає, що кров:
💔 Виходить із серця до зябер, де насичується киснем
🫁 Потім тече по всьому тілу, постачаючи органи й тканини киснем
🔄 Повертається назад до серця вже бідна на кисень
Серце працює як єдиний насос, що обслуговує лише одне коло кровообігу — зябра → тіло → серце → зябра...
Хоч основна будова схожа, у різних груп риб є особливості:
Найпоширеніші: окуні, щуки, коропи, тріска тощо
Серце містить шлуночок і передсердя, а також бульбус артеріозус
Розташоване ближче до голови, нижче зябер
Мають сильніше шлуночкове скорочення
Часто використовують гравітацію й м’язові скорочення тіла для допомоги кровотоку
Їхня артеріальна камера — конус артеріозус
Мають часткову перегородку в шлуночку — це перехідна форма між рибами й амфібіями
Здатні дихати повітрям — їхня кровоносна система складніша
🐟 Риби отримують кисень із води за допомогою зябер
Кров з серця потрапляє в капіляри зябер, де відбувається газообмін
💧 Насичена киснем кров тече по тілу — потім повертається до серця знову
Зябра — аналог легенів у риб, а серце — рушійна сила цієї системи.
Незважаючи на водне середовище, рибам так само потрібен кисень, як і ссавцям.
💡 Серце дозволяє:
🔄 Забезпечувати циркуляцію крові по тілу
🧠 Постачати кисень до мозку й органів
🌡️ Регулювати обмін речовин залежно від температури
🚀 Підтримувати активність у швидкому плаванні чи полюванні
Аспект
Риба
Людина
Камери серця
2 основні (передсердя, шлуночок) + 2 додаткові
4 камери (2 передсердя, 2 шлуночки)
Коло кровообігу
Одне
Два (мале й велике)
Газообмін
У зябрах
У легенях
Спрямування крові
Серце → зябра → тіло → серце
Серце → легені → серце → тіло
Серце у риб не пов’язане з емоціями — як ми це уявляємо в людському сенсі.
Але воно:
⏱️ Реагує на стрес, зміну температури, кисневий дефіцит
🧪 Викидає гормони у відповідь на небезпеку чи фізичні навантаження
📉 Може зупинитись або сповільнитись при гіпоксії (низькому кисні)
Наприклад, деякі антарктичні риби мають повільний пульс — 10–15 ударів на хвилину, але це дозволяє їм економити енергію.
💙 У багатьох риб немає червоного гемоглобіну, особливо у тих, що живуть у холодній, насиченій киснем воді
💡 Серце риб може "жити" кілька хвилин після видалення з тіла, якщо потрапляє у воду — бо рефлекси залишаються
🐠 У деяких риб є здатність регулювати частоту серцевих скорочень залежно від руху плавників
Серце риб активно вивчають у:
🔬 Медицини (як модель для трансплантології та відновлення серцевої тканини)
🧫 Генетики (напр. даніо-реріо — модельний об’єкт у біології)
🌊 Екології (серце реагує на забруднення, зміни температури, вміст кисню)
Даніо-реріо допоміг ученим зрозуміти, як формується серце в ембріонів, і навіть як відновлюється після пошкодження!
✅ Так, у риб є серце, і воно:
💓 Складається з двох основних камер (передсердя й шлуночка) та двох допоміжних
🌊 Забезпечує циркуляцію крові через зябра до всього тіла
⚙️ Є ефективним насосом, адаптованим до життя у воді
🧬 Відрізняється від серця ссавців, але є надзвичайно важливим органом для життя риби
✨ «У воді не видно, як б’ється серце. Але навіть у найтихішій рибі воно б’ється — ритмом життя, ритмом глибини, ритмом еволюції.» 🐟❤️🌊