Чи знаєте ви, що майже половина населення Землі харчується майже виключно рисом? Більшість цих людей живе в Азії, але рис має велике значення і для європейців.
Існують тисячі різновидів рису, які значно відрізняються одна від одної. Дикий рис росте на дрібних озерах у північно-східній Канаді та у Сполучених Штатах. Він має лише віддалене відношення до рису, що культивується, який їдять більшість людей. І там, де є пагорби чи плоскогір'я, рис може вирощуватись на сухих полях на плоскогір'ї, як і інші зернові культури.
Але більша частина рису, який називається низинним рисом, вирощується на рівному мулистому грунті, нанесеному водою. Такий ґрунт зазвичай знаходиться на берегах річок та озер. Цей ґрунт не тільки вологий, але він може і затоплюватися під час зростання рису.
Рис висаджується у спеціально приготовлені гнізда для насіння. Потім розсада пересідає на плоскі поля, оточені дамбами, які називаються чеками.
Потім поля затоплюються водою, яка проходить через спеціальні ворота у стінах, що оточують кожне поле. Під час дозрівання рису рисовод повинен підтримувати рівень води не менше ніж 13 сантиметрів.
Для прополювання вода зливається, і бур'яни випалюються вручну. Потім, перед тим як листя із зелених стане жовтим, поля осушуються знову для збирання врожаю. Так що, як ви можете переконатись, вирощування рису потребує дуже багато праці.
Ніхто не знає, де рис з'явився вперше, але це одна із найстаріших культур. Китайці вирощували рис ще 5000 років тому! Але, можливо, рис вперше з'явився на берегах озер та річок в Індії, а звідти поширився й до інших країн. У Європі рис почали вирощувати у п'ятнадцятому столітті в Італії.