Всі кольори можуть бути отримані з трьох основних: червоного, зеленого, фіолетового або жовтого, блакитного та червоного. Так, наприклад, все різноманіття фарб рослинного світу виходить різними комбінаціями спеціальних гранул із пігментом всього трьох кольорів: червоного, блакитного та жовтого.
Завдяки клітинам сітківки ока, чутливих до червоного, зеленого та фіолетового світла, наші очі здатні сприймати фарби навколишньої природи.
Що ж відбувається, коли людина або не сприймає квітів взагалі, або бачить їх зовсім інакше, ніж більшість? Це називається дальтонізмом. Певні світлові промені, потрапляючи на сітківку, не викликають у ній реакції, яка характерна для нормального ока.
Скажімо, промінь червоного світла стимулює клітини, чутливі не лише до цього кольору, а й до зеленого.
Зелений промінь впливає на око так само, стимулюючи як «червону», так і «зелену» частини сітківки. Що ж людина бачить, коли це відбувається? Він не розрізняє червоного та зеленого кольору, а замість них бачить жовто-сірий. Адже при змішуванні червоного та зеленого виходить саме такий колір.
Але такі люди розрізняють блакитний, жовтий та фіолетовий. А ось червоний від зеленого вони можуть відрізнити лише за відтінком жовто-сірого.
Бувають люди з незначними відхиленнями у сприйнятті квітів, але вони можуть навіть не підозрювати про це.
Дальтонік може навчитися в ранньому віці відрізняти червоний від зеленого, навіть якщо він бачить обидва ці кольори як жовто-сірий. Він робить це не за кольором, як люди з нормальним зором, а за тоном та яскравістю.