Книги у вигляді, як ми їх знаємо, з'явилися лише у середні віки. Папірус, згорнутий у трубочки, замінював їх. Листи папірусу склеювалися разом і згорталися в сувої. Жителі Риму називали їхній «волюмен»: звідси й пішло англійське слово «вольюм», тобто «том».
До середини XV століття папірус витіснили пергаментом. Його робили зі шкіри овець та кіз, а найтонший пергамент отримували із телячої шкіри. На одному боці писали текст, потім нарізали аркуші одного розміру та скріплювали їх за допомогою шкіряних ременів. Це були перші книги, якщо ми можемо їх так назвати.
Але книги, які хоч віддалено нагадували сучасні, були вперше зроблені у середні віки. Чотири шматки пергаменту складали навпіл: з кожного виходило ніби два аркуші. Потім їх вкладали один до одного: у сумі виходило 8 аркушів, або одна секція.
Готові секції відправляли писарю. Він писав текст. Писець роз'єднував аркуші та працював над кожною сторінкою окремо. Пергамент був досить щільним, щоб писати з двох сторін.
Потім закінчені секції вирушали до палітурника. Він зшивав кожну секцію мотузками по лінії згину. Далі заготувались дерев'яні обкладинки. Кінці мотузок протягалися через отвори в дереві, щоб скріпити секцію та обкладинку. Потім на дерев'яні обкладинки приклеювали великий шмат шкіри, закриваючи їм згини секцій. Готові книги прикрашалися та дбайливо зберігалися.
Серед перших середньовічних книг більшість складали Біблії, проповіді та інша релігійна література. Потім з'явилася юридична, медична та науково-популярна література. Пізніше вийшли історичні літописи та романи. Більшість книг у середні віки були написані латинською мовою.