Олово (Sn) – це 50-й хімічний елемент, відомий своєю м'якістю, корозійною стійкістю і широким застосуванням у сплавах, паянні, покриттях і виробництві харчової тари. Це елемент стабільності, довговічності і технологічного прогресу, що використовується з давніх часів! ⚙️🔩🛠️
⚛️ Символ: Sn
🔢 Атомний номер: 50
⚖️ Атомна маса: 118.710 а.о.м.
🧪 Група: 14 (Карбонова група)
📊 Період: 5
💎 Стандартний стан: Твердий (метал)
🎨 Колір: Сріблясто-білий, блискучий
🔥 Температура плавлення: 231.93°C
🌡 Температура кипіння: 2 602°C
🧱 Щільність: 7.31 г/см³
⚡ Електропровідність: Висока
☣️ Токсичність: Низька (у чистому вигляді).
📅 Відоме з давніх часів (понад 5 000 років тому).
🏺 Цивілізації: Використовувалося у Стародавньому Єгипті, Месопотамії, Китаї.
🧪 Назва: Від латинського слова "stannum", що означає "олово".
Має високу стійкість до корозії.
Легко сплавляється з іншими металами.
Має високу пластичність і ковкість.
Нетоксичне і безпечне для харчових продуктів.
Зберігає стійкість до вологи та атмосферного впливу.
М'яке і недостатньо міцне для окремих конструкцій.
Піддається олов'яним чумам при температурі нижче -13°C.
Деякі сполуки оловоорганічного походження токсичні.
Олово стійке до корозії у повітрі завдяки захисній плівці оксиду.
Реагує з кислотами:
Sn+2HCl→SnCl2+H2↑
При нагріванні утворює оксид олова:
Sn+O2→SnO2
Взаємодіє з галогенами, утворюючи галоїдні сполуки.
Основні сполуки:
SnO₂ – оксид олова (використовується в електроніці та покриттях).
SnCl₂ – хлорид олова (у хімічних реакціях).
SnF₂ – фторид олова (використовується в зубних пастах).
SnO – моноксид олова (у виробництві скла).
Олово не є життєво необхідним елементом для людини.
У чистому вигляді вважається безпечним, особливо в харчових покриттях.
Проте органічні сполуки олова (трибутиолова, трифенілолова) токсичні.
⚠️ Надлишок олова в організмі може викликати отруєння, розлади нервової системи і травлення.
⚙️ Металургія:
Використовується для виготовлення сплавів, таких як бронза (олово + мідь).
Використовується у виготовленні припоїв для паяння (олово + свинець).
🛡️ Покриття:
Застосовується для покриття залізних і сталевих виробів (жерсть) для захисту від корозії.
🥫 Харчова промисловість:
Використовується для покриття консервних банок, забезпечуючи захист від іржі.
🔋 Електроніка:
Входить до складу припоїв для паяння електронних компонентів.
Застосовується у виробництві провідників і контактів.
🏺 Ювелірна справа:
Використовується у виготовленні декоративних виробів і прикрас.
🏗️ Будівництво:
Входить до складу сплавів для обробки дахів і водостічних систем.
Основний мінерал:
Касситерит (SnO₂) – головне джерело олова.
Основні країни-добувачі:
Китай, Індонезія, Перу, Болівія, Бразилія.
Методи видобутку:
Видобуток з руд і подальше очищення методом плавлення.
Отримання чистого олова за допомогою електролізу.
✅ У чистому вигляді олово нетоксичне.
❗ Деякі органічні сполуки олова токсичні для організму.
❗ Надмірне споживання олова викликає порушення травлення, головний біль і запаморочення.
⚠️ При роботі з олов'яними сполуками слід використовувати захисні засоби.
⚙️ Олово – один із перших металів, які людина почала використовувати.
⚔️ Бронза (сплав олова і міді) дала назву цілій епосі – Бронзовій добі.
🎵 При згинанні олово видає характерний "олов'яний скрип".
🥫 У стародавньому Римі використовували олово для зберігання продуктів.
🔬 Використовується у виробництві скла як компонент для створення рівної поверхні.
Олово (Sn) – це елемент стабільності і технологій, що відіграє важливу роль у металургії, харчовій промисловості, електроніці та будівництві. Його унікальні властивості забезпечують захист, довговічність і практичність у багатьох сферах людської діяльності.
✨ "Олово – це метал, що формує міцність і довговічність цивілізацій з давніх часів!" ⚙️🔩🥫