В даний час, коли нас все цікавить у природі, ми хочемо отримати правильну, наукову відповідь. У давнину люди створювали легенди, щоб пояснювати всілякі події. Стародавні греки вигадали дуже гарну легенду для пояснення луна. Ось вона.
Давним-давно жила чудова німфа на ім'я Ехо. Вона мала лише один недолік — вона дуже багато говорила. На покарання богиня Гера заборонила їй говорити, якщо з нею не заговорять. Німфа могла лише повторювати те, що їй казали. Якось Ехо побачила гарного молодого Нарциса і одразу закохалася в нього. Проте Нарцис не помічав її. Німфу охопила така сум, що Ехо розчинилася в повітрі, залишивши лише свій голос. І ми чуємо її голос, який повторює все, що говоримо.
Звичайно, ця сумна легенда не зможе нам пояснити природу відлуння. Щоб отримати відповідь, потрібно дещо згадати про звук. Звук рухається у повітрі зі швидкістю 335 м/сек. Він переноситься хвилями на зразок того, як з'являються хвилі у воді від кинутого туди камінця. Звукові хвилі поширюються на всі боки, як і світло від електричної лампочки.
При зустрічі з перешкодою звукова хвиля відбивається на кшталт світла. При цьому ми чуємо відлуння. Отже, луна — це відбитий звук.
Але не всі перешкоди створюють відлуння. Деякі предмети поглинають, а чи не відбивають звук. Тобто звук не повертається, луна не чути. Але зазвичай гладкі рівні поверхні, наприклад, стіни, скелі, перекриття, створюють відлуння.
А ти знаєш, що хмари відбивають звук і створюють відлуння? І справді, коли ми чуємо гуркіт грому, це свідчить про те, що звук грому багаторазово відбивається від хмар.
Відлуння – це повторний звук, який ми чуємо після того, як звукова хвиля відбивається від поверхні і повертається до нас. Це явище виникає через відбиття звуку, якщо перешкода знаходиться на достатній відстані.
1️⃣ Ми видаємо звук (наприклад, кричимо в каньйоні).
2️⃣ Звукові хвилі поширюються у всіх напрямках.
3️⃣ Хвилі стикаються з твердою поверхнею (стіною, скелею, будівлею).
4️⃣ Частина звуку поглинається, а частина відбивається назад.
5️⃣ Якщо відбитий звук повертається через ≥0,1 секунди, наш мозок сприймає його як окремий звук – відлуння.
✅ Відстань до перешкоди має бути не менше 17 м (оскільки швидкість звуку ≈ 343 м/с, звук має подолати 34 м за 0,1 с).
✅ Поверхня має бути твердою та гладкою (наприклад, бетон, камінь, вода).
✅ Повітря має бути достатньо чистим, без сильного шумового фону.
❌ Якщо перешкода занадто близько (<17 м), ми не почуємо окреме відлуння, оскільки мозок сприйме звук як продовження початкового.
🌄 У горах і каньйонах – скелі добре відбивають звук.
🏢 У великих порожніх приміщеннях (наприклад, у спортзалах, церквах).
🏞 Над водою – вода є хорошим відбивачем звуку.
🌆 Серед хмарочосів у місті – високі будівлі можуть створювати відлуння.
🔊 Відлуння – чітко відокремлений повторений звук (наприклад, у горах).
🎶 Реверберація – накладення багатьох відбитих звуків, що створює ефект об’ємного звуку (наприклад, у великій залі).
📌 У кімнатах з поганою акустикою звук «розтягується» через реверберацію.
🎵 В музиці – штучне відлуння додає глибини звуку.
🔬 В ультразвукових дослідженнях – ехолокація використовується для медичних сканувань (УЗД).
🐬 У природі – дельфіни та кажани використовують ехолокацію для навігації.
🛰 Сонари та радари – використовують принцип відбиття звуку для визначення відстані до об’єктів (наприклад, на підводних човнах).
⭐ Найдовше відлуння в світі (112 сек.) було зафіксоване в підземному нафтосховищі в Шотландії.
⭐ Відлуння можна почути в горах навіть кілька разів, якщо звук багаторазово відбивається від різних поверхонь.
⭐ Деякі стародавні театри використовували акустику для створення природного підсилення звуку без мікрофонів.
⭐ Людський мозок ігнорує відлуння в кімнатах, тому ми не помічаємо його в побуті.
Відлуння – це результат відбиття звукових хвиль від твердих поверхонь. Воно залежить від відстані, матеріалу та середовища і використовується в природі, науці та техніці.
🔊 "Звук не зникає, він просто повертається назад!" 🌄🎶