👉 Руда (або Равда, Rudaʾ) — це божество доісламського арабського пантеону, шановане серед племен Північної Аравії як бог (або богиня) Сонця, поради, захисту та долі.
🪔 Його ім’я походить від кореня r-w-d або r-ʾ-d, що може означати "керувати", "направляти", "мандрівник", або навіть "той, хто дає тінь".
🌞 Руда відігравав(ла) особливо важливу роль у житті кочових племен, які шукали орієнтири в небі, спокій у пісках і передбачення в неспокійні часи.
Ім’я Руди згадується в кількох джерелах:
🪨 Північносемітські написи (зокрема в Теймі — стародавньому місті у північно-західній Аравії)
⛩️ Надписи на стінах скель та храмових вівтарях серед арамейських і набатейських народів
📚 У текстах арабських істориків, таких як Ібн аль-Калбі, в праці "Книга про ідолів" (Kitāb al-Asnām)
Ібн аль-Калбі прямо згадує Руду як одне з головних божеств племені Тамім і покровителя зірок та сонця.
Руда вважався(лась) втіленням сонячного диска, який несе провидіння, тепло, захист
Як сонце в пустелі, він був символом:
🔥 Життєвої сили
🧭 Орієнтиру в подорожі
🧘♂️ Духовного очищення
Для кочових племен, які перетинали пустелі, сонце було богом, що ніколи не зникає з поля зору — завжди присутнє, завжди нагадує про себе.
Руді приносили жертви перед відправленням у дорогу, битву чи дипломатичну місію
Його (її) образ часто пов’язували з богами долі й провидіння — тому іноді Руда згадується як "радник", "порадник", "бачущий"
📿 У рукописах згадуються такі титули Руди:
"Той, хто спрямовує зір"
"Даючий спокій на заході сонця"
"Господар обрію"
У різних джерелах Руда постає:
👨🦱 Як чоловіче божество — наприклад, у віршах бедуїнів його згадують як "вождя дня"
👩🦰 Як богиня — у деяких арамейських написах зустрічається фраза "пані світла", що може стосуватись Руди
🌓 Можливо, андрогінна або трансформаційна сутність, що змінює форму залежно від стану природи (схід-захід, день-ніч)
Ця неоднозначність статі — типова риса багатьох давніх божеств, які не підлягали людській бінарності, а втілювали ціле — чоловіче й жіноче одночасно.
Найбільше святилище Руди було в Теймі, де знаходилися кам’яні вівтарі з надписами "Rudaʾ rabbi al-samāʾ" — "Руда, володар небес"
Інші храми могли містити сонячні диски, обрамлені зірками, символи божественної присутності
Здебільшого — ароматичні смоли, фініки, козяче молоко, мед
У святі літнього сонцестояння — рівноденне палення вогню, яке символізувало оновлення сили сонця
У доісламській Аравії існував пантеон, пов’язаний зі світлом і небесами:
Божество ☀️
Функція 🌌
Коментар
Руда
Сонце, провидіння, шлях
Можливо, центр небесного культу
Аль-Лат
Місяць або Земля
Жіноче начало, родючість
Манат
Доля, смерть
Богиня кінця шляху
Аль-Узза
Ранкова зірка
Агресивна жіноча енергія, сила
📜 У деяких уявленнях Руда був божественним посередником між небесним світлом і людською долею — своєрідним арабським Аполлоном або Ра.
Культура 🌍
Божество ☀️
Схожість із Рудою ⚖️
Єгипет
Ра
Сонце як творець і всевидячий
Греція
Геліос
Вогняна куля, що бачить усе
Месопотамія
Шамаш
Суддя, захисник правди
Іран
Мітра
Сонце, дружба, договір
Ханаан
Шапаш
Богиня сонця й війни
🔤 Ім’я "Руда" використовувалося як особисте ім’я у доісламську епоху, особливо серед воїнів і жреців
🪐 У пізньому ісламському фольклорі Руда перетворився на джина або дух світла, який "живе на заході сонця"
🕯️ У сучасному Йорданії є легенда про печеру Руди, де “сонце зупиняється відпочити”
З приходом ісламу:
🌑 Культ Руди було відкинуто як язичницький
🕋 У Коран і хадисах сонце більше не уособлюється як божество, а сприймається як створіння Аллаха
⚖️ Але згадка про «сонце, що веде» залишилася у фольклорних переказах і поезії
✅ Руда — це:
🌞 Сонячне божество доісламської Аравії, втілення провидіння, сили, орієнтиру
🧭 Захисник подорожніх, мудрих людей і вождів, бог шляху й поради
👁️ Символ видимості, вічного погляду неба на землю
📿 Частина складного пантеону світла, що передував монотеїзму
✨ «Руда — це те, що світить у пустелі. Бог, якого ти не бачиш в обличчя, але завжди маєш перед собою. Провідник не в тінь, а в напрямок.» 🌞🌾🕌