👉 Пільвітс (лат. Pilvitis, Pylvytis, Pelwitis) — це давній балтійський бог родючості, багатства та достатку, шанований серед прусів і ятвягів — корінних племен Балтійського регіону (сучасна Литва, Польща, Калінінградщина).
🌾 Він вважався хазяїном врожаю, землі, добра та заможності, покровителем поля, хліба й засіків, а також символом гармонії між людиною й природою.
📜 Про нього згадують серед інших божеств у “Списку богів прусських” (XVI ст.), укладеному хроністами після християнізації Пруссії.
🌲 Південна Литва
🛖 Територія сучасної Калінінградської області
🐗 Лісисті райони Польщі (райони Мазурії, Вармінської землі)
🐾 Області, населені прусами та ятвягами — войовничими, але глибоко язичницькими племенами
🌱 Сезонами сівби й жнив
🐄 Свійською худобою
🌦️ Погодою (дощем, теплом, грозою)
🥣 Побутовим благополуччям: повний льох, ситі діти, гарний урожай
Ім’я Пільвітс (Pilvitis) має кілька можливих етимологічних коренів:
"Pilvas" (лит.) — “живіт” або “черево”
👉 Символ ситості, повноти, багатства
"Pala" / "pelvas" — "болото, родючий ґрунт"
👉 Як джерело плодючості
Або похідне від слова “пиляти, ділити”
👉 Можливо, Пільвітс — "той, хто ділить дари"
Пільвітса уявляли як:
👴 Старця з мішком або жменею зерна
🌾 У білому одязі, прикрашеному колосками
🌞 Обличчя світле, лагідне, борода довга, як пшеничне стебло
🐑 Часто в супроводі вівці, корови або вола
🐦 На плечі сидить жайворонок або жайка — символ нового врожаю
🌾 Колос пшениці
🧺 Мішок із зерном
🐮 Святий віл — тварина родючості
🕊️ Білий птах — вісник урожаю
Опікується сівбою, зростанням, жнивами
Дає вологу, сонце, захист від граду та шкідників
Без його ласки — нива бідна, земля “глуха”
Захищає запаси зерна, млинові засіки, скрині з їжею
Сприяє примноженню худоби, плодів, врожаю
Долучений до обрядових застіль, обжинків, весіль
Його культ пов'язували з домашнім теплом
Його шанували при злагодженні сімейних сварок
Під час тяжкої зими просили Пільвітса не залишити родину без хліба
🛐 Культ Пільвітса був домашнім і сезонним.
Весняне свято сівби (квітень–травень)
Обжинки (серпень) — головне свято Пільвітса
Свято першої хлібини — пекли перший хліб із нового зерна, розділяли на сім’ю
🥣 Каша, мед, масло
🥛 Молоко або кисіль — у глиняній мисці
🍞 Пиріг з пшениці — виносили на край поля
🐑 Іноді — ритуальна жертва ягняти або хлібної ляльки
«Пільвіце, отче ниви, пошли хліб, розвесели діток, звесели стіл!»
👨🌾 Старійшини родів проводили обряд
👩🦳 Жінки розкладали колосся на покутті, щоб "Пільвітс завітав"
🧙 Жреці (вайделоти) — у великих громадах — молилися на полі
У період жнив дівчата плели вінки з пшениці, клали на дах — для Пільвітса.
Культ Пільвітса, як і вся прусська та ятвязька релігія, був зруйнований під тиском християнізації в XIII–XIV ст.:
⚔️ Тевтонський орден знищував язичницькі символи
⛪ Пільвітс ототожнювався з “бісом ситості”, язичницьким демоном
🧙♂️ Жерців переслідували або змушували навертатися до християнства
Але у фольклорі й обрядах селян Пільвітс жив ще століттями, хоч і без імені.
🧺 За легендою, якщо на Різдво (за старим стилем) поставити миску з кашею на покут, Пільвітс принесе вдачу в новому році
🌾 У деяких балтійських селах до ХХ ст. перший зжатий сніп присвячували “господареві поля” — це відголосок культу Пільвітса
📖 У хроніках ХІІІ ст. є згадка: «Селяни молилися богу Пельвітісу, аби скриня не була порожня, а стіл — веселий»
🎭 У деяких сучасних реконструкціях язичницьких свят (наприклад, «Жнива Сонця» у Литві) Пільвітс фігурує як дух хліба
✅ Пільвітс — це:
🌾 Бог хліба, врожаю, ситості
🧺 Покровитель засіків і достатку в родині
🕊️ Миротворець і дух поля
📜 Яскравий приклад того, як землеробська культура породила божество добра й гармонії
✨ «Пільвітс — це не просто міф, а уособлення мрії людини про щедру землю, добрий урожай і спокій у домі». 🌽🍞🏡