Так! 🌙💧🌴
Ва́дд — це давньоарабське божество місяця, зрошення, любові та родинної прихильності, яке вшановували народи Південної Аравії ще до ісламу. У міфології він уособлював нічне світло, охолодження, вологу та гармонію в сімейному житті, а також асоціювався з дощем, зростанням і родючістю — адже вода в пустелі була священною силою життя.
🔹 Ім’я: Вадд (Wadd, також Wad) — з арабської означає "любов", "дружба", "прихильність"
🔸 Він був богом:
🌙 Місяця — символ охолодження і світла у спекотній пустелі
💧 Зрошення і води — джерела життя й врожаю
❤️ Любові та гармонії — у родині, між людьми, у громаді
📜 Його ім’я згадується в Корані (сура Нух, 71:23) як одне з п’яти ідолів доби невірства (джагілія)
📍 Центр поклоніння: Думат аль-Джандаль — важливе місто у північній Аравії
🗿 Його зображували у вигляді:
👤 Мужчини з мечем, поясом і луком — іноді з місяцем над головою
🐍 У деяких інтерпретаціях — із символами дощу, зливи, рослин
🙏 Йому поклонялися племена калбітів та інші групи, пов’язані з оазами й сільським господарством
⚱️ У храмах приносили жертви, воду, квіти, а також запалювали лампи в ніч повного місяця
Аспект
Значення
🌙 Місяць
Охолоджуюча сила ночі, орієнтир у подорожах
💧 Зрошення
Життєдайна вода для полів, оаз, садів
❤️ Любов
Прихильність, родинні зв’язки, гармонія
🛡️ Захист
Оберіг подорожніх, сільських громад, землеробства
🌜 У давньоарабській традиції Місяць часто ототожнювався з чоловічою силою, на відміну від пізнішої ісламської символіки
📖 В ісламі культ Вадда засуджується як ідолопоклонство доби джагілії, але його ім’я лишилося в текстах як пам’ять про "богів предків"
💬 Вважається, що образ Вадда частково вплинув на уявлення про романтичну або небесну любов у арабській поезії
✅ Вадд — давньоарабський бог місяця, зрошення і любові, охоронець гармонії, води і нічного світу
🌙 Він — нічний охоронець пустелі, втілення прохолоди, піклування й життєдайної вологи
✨ "Вадд — це срібний місяць над пальмами і тиха любов, що живить душу, як вода — землю." 🌙💧🌴